РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ГЛОБАЛЬНІ ЗАГРОЗИ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ

Метою статті є виявлення залежності збереження об’єктів культурної спадщини від їхньої суспільної цінності та висвітлення світових тенденцій розвитку реставраційної галузі. В методології використано загальнонаукові методи теоретичного дослідження, а також загальнологічні наукові методи аналізу, порівняння та пояснення. Комплексний підхід упредметнений у використанні методів вивчення історичних фактів, підтверджених різними джерелами. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні трансформацій реставраційних теоретичних концепцій, зумовлених глобальними економічними та політичними процесами. Розкрито залежність збереження творів мистецтва від їхньої соціальної цінності та підкреслено, що наукова значущість пам’ятки не завжди є достатнім аргументом для її збереження. Висновки. У статті розглянуто реставраційну діяльність як складову культурного життя соціуму та визначено поняття суспільної цінності об’єктів мистецтва як її ідеологічну надбудову. Окреслено глобальні загрози для збереження світової культурної спадщини, досліджено впливи політичних та економічних чинників на схоронність об’єктів мистецтва. Звернено увагу на неоднозначність трактувань основних понять реставраційної науки представниками різних культур та необхідність створення універсальної пам’яткоохоронної доктрини. Репрезентовано альтернативні концепції теорії реставрації. Зазначено, що з огляду на небезпеки та виклики сьогодення, необхідно переосмислювати усталені постулати реставраційної діяльності, шукати ефективні моделі інтеграції пам’яток в сучасний культурний контекст.